Промисли Калуша

Соляні та калійні промисли Калуша

Маршрут розкриває історію видобування калійної солі, розвиток калійних промислів

1. Експозиція австрійсько-польських мап, кадастрових карт і графічних реконструкцій в музею «Калуська в’язниця». В ХVІ ст. Замчище (панський старостинський маєток) з фільварком та ринком оточували ремісничі майстерні, а довкола формувалося містечко з помешканнями заможних урядовців, промисловців і купців укріплювалося оборонними спорудами периметр яких з плином часу розширювався. В центрі поблизу ринку 1632 року збудовано першу міську дерев’яну Ратушу. Невеличкі поселення, хутори та урочища такі як Баня, Матіїве село, Сирипки, Силилів, Загір’я, Торговиця, Струкова гора, Поріччя, Снідова (Снідів), Толока, Помірки, Загробище, Залісся вважалися замістям.

2. Територія економічної управи (до ХІХ ст. управляла калійними промислами) та фільварку при Калуському Замку.

3. На перехресті вулиць Ковжуна і Височанки була в ХVІІІ ст. перша в Калуші піч для випалювання кераміки та цегли для будівництва калійних заводів. Згодом тут збудували бурсу.

4. Старий міський цвинтар закладений 1790 р. (поховання засновників калійних промислів), поблизу якого є вентиляційний ствол підземної шахтної конюшні.

5. Археологічні пам’ятки гальштатської (голіградської) культури на «Струкові горі». Можливо тут було поселення перших солеварів.

6. Оглядова площадка над вентиляційним стволом шахти. Вид на зруйновані споруди калійного заводу KALI/TESP: ратуші, цехів переробки руди, електровні (тепер пекарня), лабораторії та механічного (тепер ливарний) цеху. 

7. Територія первісних шахтних виробітків (відходів) калійного видобутку. Залишки давньої вузькоколійки та конезаводу. Інститут галургії.

8. Територія розташування німецько-єврейської колонії заснованого 1784 р. де жили фахівці калійної справи та супутніх промислів (34 будинки, тепер вул Банянська), а також споруди раннього бровару зазначених на карті Аппензеллера як ФІЛЬВАРОК (тепер навпроти ратуші ТЕСПу)), кузні або й заводу виплавки заліза 1564-1570 рр. яке було необхідним для шахтного обладнання (тепер – стадіон).

докладніше читати тут

Рекомендуємо оглянути:

 Музей «ЛУКОР-КАРПАТНАФТОХІМ» (ПК «Мінерал») – експозиція розкриває історію калуського солеваріння, калійних копалень та хімзаводів. 

екскурсію дивитися тут 

Замовлення автобуса буде здійснюватись відповідно до кількості екскурсантів.

Тривалість екскурсії від 1 до 2 годин у залежності від кількості охоплених об'єктів.

Для замовлення екскурсії звертатись до Богдана Яневича за тел. 0954908297, 0977007227

Проект путівника «Бережниця – Старий Угринів"

Бажаючі можуть допомогти здійснити видання передплативши брошуру по ціні 20 гривень за один примірник. До кінця березня 2019 року заплановано надрукувати путівник тиражем 500 примірників на високоякісному глянцевому папері форматом А-5, повноколірною версткою на 16 сторінках. Якщо число передплатників та замовників зросте то відповідно збільшиться й тираж (наприклад – 1000 прим.), а собівартість брошури стане дешевшою і передплатники отримають більшу кількість путівників відповідно до внесених коштів.

Маршрут (піший, велосипедний, автомобільний, можливо й кінний) буде прокладено з центру с. Бережниці до музею Степана Бандери в Старому Угринові з наповненням його траси необхідними атрибутами та облаштуванням, відпочинковими зонами

Сторінки 1 і 16: титульна та редакційно-адміністративна.

Сторінки 2-3: Музей визвольної боротьби Провідника ОУН Карпатського краю «Роберта».

Сторінки 4-5: Сільська церква де в 1905-1933 роках був парохом о. Андрій Бандера.

Сторінки 6-7:  Музей історії села та етнографічна колекція родини Зайчикових в приміщенні НД с. Бережниці.

Сторінки 8-9:  Оглядова площадка на території колишнього Бережницького замку (форталіції).

Археологічна довідка. Ця споруда згадується у шести історичних джерелах як садиба дідича Фелікса Ясінського. Побудована у 1630-х роках, спалена повсталими українськими селянами у 1648 р. У даний час добре помітно круглі майданчики трьох башт чи бастей, три вали і в'їзд. Один вал із південного сходу (найкоротше прясло) розорано в ході господарської діяльності. Тип замку: шанець. В історичних джерелах згадується як форталіція, що не суперечить одне одному. Вірогідно по гребеню валів був встановлений тин або частокіл, що мав оборонне значення. Аналогічні замки були у Перегінську, Новому Мартинові, Верхній Липиці, Новиці, м. Долині.

Зеновій Федунків. 20.02.2019 р. https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=550181252472089&id=100024406571265

Рисунок-реконструкція типової форталіції в Галичині

Сторінки 10-11: Пам’ятний знак на території двору колишньої резиденції священика В. Глодзінського з інформацією про місце народження мами Степана Бандери – Мирослави.

Сторінки 12-13: Реконструкція криївки Крайового Проводу ОУН та вояків УПА в урочищі «Глибокий потік».

Сторінки 14-15: Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові.

Б. Яневич (тел. 0977007227, 0665092537)

Створення музейно-туристичних об’єктів і облаштування екскурсійного маршруту в с. Бережниця

Пропозиції подано на розгляд Новицької ОТГ. Суми на виконання робіт закладено нижчі від потреби, бо загальна вартість проекту не має перевищувати 250 тис. грн. Проект розроблено відповідно до умов грантової програми «КОНКУРС ПІДТРИМКИ ІНІЦІАТИВ МІСЦЕВИХ КАРПАТСЬКИХ ГРОМАД: ПРІОРИТЕТИ ТА ЗАХОДИ» за пріоритетами розділу «ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ» і відповідає напрямкам:

- заходи для популяризації, розвитку та збереження об’єктів місцевої культури та історії,

- проекти з розвитку туристичного потенціалу,

- інвестиції в туристичну інфраструктуру,

- створення туристичних продуктів з урахуванням необхідності захисту культурної спадщини.

1. Створення Музею визвольної боротьби ім. провідника ОУН Карпатського краю «Роберта» в одній із кімнат Бережницької амбулаторії, що не використовується і має окремий вхід з боку пам’ятника Я. Мельнику. Загальна сума – 35 000 грн.

- Ремонт кімнати та ганку – 8 000 грн.

- Риготовлення експозиційних стендів та фасадної вивіски із назвою музею – 10 000 грн.

- Розробка та створення експозиції музею – 5 000 грн.

- Облаштування музейної території – 5 000 грн.

- Підготовка презентації, видання буклетів та презентаційних матеріалів, організація відкриття музею – 5 000 грн.

- Проектування, виготовлення та встановлення стенду на території музею навпроти сільської церкви з інформацією про пароха о. Андрія Бандери – 2 000 грн.

2. Створення експозиції Музею історї села та етнографічнї колекції родини Зайчикових в приміщенні НД с. Бережниці. Загальна сума – 45 000 грн.

- Ремонт приміщення – 20 000 грн.

- Виготовлення експозиційних стендів та фасадної вивіски із назвою музею – 10 000 грн.

- Розробка та створення експозиції музею – 10 000 грн.

- Підготовка презентації, видання буклетів та презентаційних матеріалів, організація відкриття музею – 5 000 грн.

3. Спорудження оглядової площадки на території колишнього Бережницького замку (форталіції). Загальна сума – 50 000 грн.

- Землевідведення – 50 000 грн.

- Трасування (викладення) річковим камінням місць розташування замкових та фортифікаційних споруд – 5 000 грн.

- Проектування, виготовлення та встановлення: стендів з інформацією про замок (форталіцію), альтанки та лавок для туристів. Упорядкування території та пішохідної доріжки від дороги (100 м.п.) – 40 000 грн.

Археологічна довідка. 20 лютого 2019 року проведено натурне обстеження замчища у селі Бережниця Калуського району. Ця споруда згадується у шести історичних джерелах як садиба дідича Фелікса Ясінського. Побудована у 1630-х роках, спалена повсталими українськими селянами у 1648 р. У даний час добре помітно круглі майданчики трьох башт чи бастей, три вали і в'їзд. Один вал із південного сходу (найкоротше прясло) розорано в ході господарської діяльності. Тип замку: шанець. В історичних джерелах згадується як форталіція, що не суперечить одне одному. Вірогідно по гребеню валів був встановлений тин або частокіл, що мав оборонне значення. Аналогічні замки були у Перегінську, Новому Мартинові, Верхній Липиці, Новиці, м. Долині.

Зеновій Федунків. 20 лютого 2019 р

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=550181252472089&id=100024406571265

4. Спорудження пам’ятного знака на території двору колишньої резиденції священика В. Глодзінського з інформацією про місце народження мами Степана Бандери – Мирослави. Проектування, виготовлення та встановлення: стендів з інформацією про замок (форталіцію), лавок для туристів. Упорядкування території та пішохідної доріжки від дороги (50 м.п.). Загальна сума – 50 000 грн.

5. Реконструкція (демонтаж зруйнованої, спорудження нової) і упорядкування території криївки Крайового Проводу ОУН та вояків УПА в урочищі «Глибокий потік». Загальна сума – 50 000 грн.

6. Прокладання туристичного маршруту (пішого, велосипедного, автомобільного) і наповнення його траси необхідними атрибутами та облаштуванням між вказаними в пунктах 1-5 туристичними об’єктами до музею Степана Бандери в Старому Угринові. Загальна сума – 20 000 грн.

Всього на суму – 250 000 грн.

Чорний ліс – центр розвитку військово-патріотичного туризму

Ще на початку 90-х років ХХ століття, разом з процесами реабілітації полів’язнів і репресованих радянською владою борців за незалежність України, виникали задуми створення музейного комплексу УПА в Чорному лісі поблизу Івано-Франківська, що охоплюють угіддя Тисменицького, Богородчанського, Рожнятівського, Галицького і Калуського районів. Через економічну кризу та неузгодженість дій національно-патріотичних організацій ці наміри обмежились будівництвом молодіжних вишкольно-виховних таборів.

У даний час із зростанням популярності ідей бандерівського руху великої актуальності набуває потреба в нарощенні туристичного потенціалу нашого регіону де народився Степан Бандера й формувались потужні загони УПА.  

Впродовж 2012-2013 років Калуською організацією «Меморіал» проводились пошуки та вивчення місць дислокації й безпосередніх дій УПА в Чорному лісі, обговорювались різні ідеї на семінарах і конференціях. У наступні роки за ініціативи новостворюваного Меморіального музею національно-визвольного руху «Калуська в’язниця» розпочались експедиції з метою прокладення екскурсійних маршрутів.

У 2015 році з метою отримання фінансування з Державного фонду регіонального розвитку Інститут туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника запропонував розробити інвестиційний проект «Чорний ліс – центр розвитку військово-патріотичного туризму», що може відтворити й продемонструвати історію військового і національно-патріотичного розвитку.

У 2016 році створено громадську організацію «Чорний ліс», яка пожвавила дослідження й організовує проведення патріотичних заходів. Наразі проектом охоплено ділянки в межах Калуського, Тисменицького і Богородчанського районів, лісових угідь СЛМНДПЗГ «Чорний ліс». Згодом територія буде розширюватись новодослідженими занепалими військовими об’єктами, які можуть демонструватись атрактивними формами. Криївки УПА, місця боїв Першої і Другої світових воєн, бункери резервного командного пункту ППО військ Варшавського договору будуть відновлені й упорядковані, обладнані вказівниками і стендами з інформацію, анотаціями й схемами маршрутів входитимуть до Музейно-туристичного комплексу «Чорний ліс». Туристам буде запропоновано відвідати місця захоронень учасників військового протистояння та жертв окупаційного терору. Для відпочинку туристів передбачені альтанки, для ночівлі – буде обладнано кілька криївок та повстанських колиб, а також відновлений молодіжних таборів поблизу Грабівки. У планах наступних років є дослідження лісового монастиря, який діяв поблизу Грабівки (урочище «Монастирець») на межі Калуського й Рожнятівського районів.

Природничі зони та туристичні об’єкти Чорного лісу виконуватимуть просвітницьку, виховну й освітню функції, будуть збережені, функціонуватимуть екологічно чисті зони, що в свою чергу підніме рівень конкурентної спроможності регіону через розвиток туристичної інфраструктури. 
Розвиток інформаційно-комунікаційної сфери у межах території дослідження вбачається у створенні туристичної карти Чорного лісу та розташованих поруч населених пунктів, а також у публікації наукових статей, розробці інтернетсайтів, підготовці теле- й радіосюжетів, круглих столів, тощо.

Завдання проекту:

– оцінка природничих та історичних ресурсів, рекреаційного потенціалу, паспортизація туристичних об’єктів у Чорному лісі;

– аналіз бібліографічних і фондових матеріалів, проведення польових досліджень, як основи відтворення історії краю;

– розробка, прокладання й апробація оглядових велосипедних, автомобільних і мотоцикцетних, кінних, піших та інших туристичних маршрутів, відбір територій для місць відпочинку на основі аналізу Чорного лісу та прилеглих територій;

– вивчення та впровадження зарубіжного досвіду розвитку промислового туризму на аналогічних територій;

– створення оглядово-експозиційних площадок та їх облаштування;

– проведення семінарів «Військово-патріотичне виховання на базі туристичних маршрутів у Чорному лісі»;

– видання «Туристичної карти Чорного лісу»;

– відродження міжнародного фестивалю «Гомін Чорного лісу».

Практична реалізація проекту:

– розробка проектної документації;

– відновлення (реконструкція) криївок УПА, місць боїв Першої і Другої світових воєн, об’єктів ППО військ Варшавського договору;

– виготовлення конструкцій малих архітектурних форм, стендів інформаційних щитів;

– придбання оргтехніки, придбання і монтаж туристичного інвентаря та технічного обладнання;

– навчання місцевого населення (проведення навчальних семінарів);

– підготовка наукових і методичних статей спеціалізованого спрямування.

У сьогоднішніх складних умовах занепаду промисловості через військову агресію Кремля, необхідністю створення умов для розвитку малого й середнього бізнесу, сподіваємося що працездатне населення регіону буде задіяне у сфері обслуговування туристів, туристичні фірми отримуватимуть дохід від реалізації турів, школярі та студенти, краєзнавці й науковці матимуть майданчики для досліджень, сформуються умови для економічного поштовху в розвитку місцевих територіальних громад. Розвиток туристичної інфраструктури поступово збільшуватиме туристичні потоки. Ознайомлення з історією національно-визвольної боротьби та відвідування місць для відпочинку (рекреації зони), як місцевим населення так і приїжджими з інших регіонів України й за кордону дасть можливість пропагувати новий конкурентоспроможний продукт на туристичному ринку. Залучення грантового фінансування й інвестицій прискорять впровадження цього проекту, який слугуватиме вагомою основою в створенні потужної туристичної мережі на території Калуського регіону.

Зусиллями громадських організацій «Меморіал» і «Чорний ліс» у 2014-2016 роках знайдено кілька таборів УПА серед яких на межі Калуського, Богородчанського і Тисменицького районів виявлено локалізацію, де з грудня 1943 до квітня 1944 р. створювалися п’ять Чорноліських сотень УНС під керівництвом Василя Андрусяка - «Різуна», які згодом були переформовані в курені УПА, що описав у спогадах Петро Мельник «Хмара» (командир першої сотні). У 2017-2018 роках завдяки фінансуванню ОДА проводилася реконструкція криївки неподалік вище вказаного табору та через недостатнє фінансування робота досі незавершена. Завдячуючи жертводавцям ГО "Чорний ліс" ліквідовано наслідки часткового руйнування криївки спричиненого стихією (зливами та оповзнями).

Одним з перших досліджувалося місце таборування Крайового провідника ОУН «Роберта» (Я. Мельник) де 1 листопада 1944 року розпочався бій між куренем УПА «Гамалії» та загонами НКВС. 

Найближчим часом необхідно здійснити наукове обстеження всіх виявлених об’єктів у Чорному лісі з метою розробки концепції створення музейного комплексу, а також прокладання туристичних маршрутів. 

Координаційна рада політичних партій та громадських організацій демократичного спрямування Калущини 06.11.2018 р. звернулася до обласної та районних рад, місцевих громад, Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. С. Бандери, комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн та репресій тоталітарних режимів «Пам'ять», Івано-Франківського обласного історико-просвітницького товариства «Меморіал» з проханням надати допомогу у дослідженнях та створенні музейно-туристичного комплексу в Чорному лісі.

Кошти від благодійників можна переказувати на рахунок громадської організації «Чорний ліс»:  р/р 26009300003727 у ТВБВ 10008/0143 м. Івано-Франківська ФІФОУ АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 40987020  МФО 336503.

Дослідження місць таборування Крайового провідника ОУН «Роберта» (Я. Мельник) та бою куреня УПА «Гамалії» із загонами НКВС, що відбувся 1 листопада 1944 року

Під час пошукової експедиції літом 2014 року при допомозі працівника лісництва Зеновієм Оба мешканець с. Грабівка Ярослав Іванців, посилаючись на спогади своєї матері, вказав місце розташування двох повстанських колиб поблизу символічної могили «Гамалійцям» (розташована за 100 м. на північ від лісової дороги Гринівка – Грабівка). Мама Іванціва розповіла своєму сину, що кілька разів приносила харчі до цього табора «Гамалійців» і добре знала його розташування. Після бою на початку листопада 1944 року вона тут була востаннє і побачила спалені колиби, а біля потічка на землі лежала вишивана сорочка Оксани Косило «Сніжки».

Витяг з книги «Повернення до Чорного лісу» (Частина V. Автор: Гаргат Василь)

опубліковано 2.10.2013 р.[оновлено 12.10.2013 р.] Степаном Гринчишиним 

http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/operacia-visla/povernennadocornogolisucastinavavtorgargatvasil?tmpl=%2Fsystem%2Fapp%2Ftemplates%2Fprint%2F&showPrintDialog=1

Криївка УПА в Чорному лісі поблизу сіл Грабівка та Завій Калуського району (споруджується за Розпорядженням облдержадміністрації № 333 від 16.06.2017 р.)

Опис криївки у якій 1945 року загинули вояки УПА М. Фіртась та Оксана «Зірка», зв’язковий В. Перегінець

Розташування криївки: 200 м від лісової дороги Завій-Посіч і 100 м від лісової бетонної дороги Грабівка-Майдан, 700 м від берегів річки Луквиці, де з грудня 1943 року розташовувався табір УНС-ВОП (в 1944 р. реформовано в ТВ-23 УПА), описаний у спогадах Петра Мельника «Хмари»).

Облаштування криївки: вхідний люк та східці до криївки, коридор з внутрішньою криницею, кімната з лежаком та полицею й побутовим начинням, кухня-кладова з чугунною пічкою (буржуйкою) над якою сушили одежу, туалет з витяжкою (за стіною коридору) біля запасного виходу. Можливо в криївці була невелика шафка зроблена з гибльованих дощок (дверки якої мали скляні шибки) де зберігались медикаменти та предмети гігієни.

Під час розкопування криївки знайдено близько 300 фрагментів артефактів:

- чугунної пічки (буржуйки), вішалки з дерев’яними зубцями, дротів для сушіння одягу; 
- посуди (казанок, глечики, макітра, тарілки, стакани, ложки, пляшки);
- жіночої туфлі, шкіряного ремінця з металевою защіпкою, дзеркальця, гребінців, зубних щіток, одеколонів, тубів з кремами й мазями, гуталіну в графині, помазків для гоління, ножика складного;

- частини різних видів зброї (фугас - розірваний на фрагменти, гільзи ракетниці й патронів, сплющені кулі, лимонка, курок з патронником від карабіна).

Розкопування криївки з метою подальшого її відновлюючого спорудження велося з 16 серпня до 11 жовтня 2017 року ПП «Рембудвест». 

Спостереження за розкопуванням і дослідженням знахідок вела КП "Пам'ять" Івано-Франківської обласної ради.

Допомогу при фіксації, опрацюванні й ідентифікації знахідок надавали наукові співробітники Меморіального музею «Калуська в’язниця» Богдан Яневич і Олег Відливаний, а також волонтери організовані Василем Фіцаком. 

Історична довідка

(Свідчення зібрані під час дослідження, розкопування та спорудження криївки)

М. Фіртась отримав важкі поранення в ноги під час бою з НКВС 23 вересня 1950 р. у якому загинув повстанець «Гуцул», що підірвався разом двома червоноармійцями (лейтенантом і сержантом). Фіртась зумів доповзти до найближчої відомої йому криївки у якій медичну допомогу надала йому друкарка УПА «Зірка». Разом з нею в криївці переховувались члени боївки СБ «Лісовик», «Орлик» і «Оріх» (М. Небилович). 9 жовтня члени боївки СБ помітили облаву НКВС і вдались до відволікаючого маневру – почали відстрілюватись та бігти прилеглим до криївки яром у бік річки Луквиці. Облавники, перейшовши річку і втративши слід повстанців, повернулись до місця від якого почали переслідування і невдовзі знайшли розташування криївки. Зав’язався безрезультатний для НКВСників бій і вони почали шукати місцевих жителів для влаштування перемовин. Дві жінки, що пасли неподалік худобу, перелякались і відмовились від співпраці. Місцевий житель В. Перегінець був поблизу і щоб не дати скривдити знайомих йому жінок – погодився піти до криївки, розуміючи, що йому все одно не вдасться вижити, бо знав багато таємниць будучи зв’язковим УПА. Після того як він потрапив до криївки всі троє повстанців загинули і їхні тіла фірою возили селом для упізнання. Односельчани бачили, що Оксана і Василь були вбиті пострілом в скроню, а Михайло - в підборіддя. Тіла повстанців повезли до Перегінська.

Згодом Небилович Микола “Оріх” прийшов до Завою щоб забрати друкарську машинку із знищеної криївки.

Дослідження лінії протистояння (окопи й бліндажі) Австрійської та Російської армій в Чорному лісі.

Під час огляду в грудні 2014 року поблизу річки Луква, недалеко від школи с. Грабівка, колишній лісник Григорій Мельник показав вздовж обох берегів річки дві лінії оборони Австрійської та Російської армій, які складалися з окопів, бліндажів і місць дислокації гарматних батарей. Оповідач стверджував, що на цій території у продовж багатьох років місцеві жителі знаходили багато видів пошкодженої зброї часів Першої світової війни, а на окраїні села знаходився пересувний склад з амуніцією.